ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ
БАТЬКІВ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА
ü Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".
ü Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
ü Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).
ü Не лайте, а тим більше - не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".
ü Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
ü Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.
ü Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
ü Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.
ü Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: "Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати". Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
ü Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.
Повага до дитини зараз -
фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.
У 6 - 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють
дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже
важко. І тисячу разів були праві наші прабабусі, які відправляли своїх нащадків
у гімназії тільки у 9 років, коли нервова система вже сформувалася.
Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути і
сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.
Правило
1
Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і
якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом
для семирічних дітей. Якщо маля не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без
поспіху, у неї можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, невроз. Тому, якщо
заняття музикою та спортом здаються необхідною частиною виховання, почніть
водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.
Правило 2
Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш
як на 10 - 15 хв. Тому, коли ви з нею будете робити уроки, кожні 10 - 15 хвилин
необхідно перериватися й обов’язково давати маляті фізичну розрядку. Можете
просто попросити пострибати на місці 10 разів, побігати або
потанцювати під музику кілька хвилин. Почати виконання
домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними.
Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.
Правило 3
Комп’ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають
значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день - так
вважають лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх країнах світу.
Правило 4
Протягом першого року навчання ваше маля потребує
підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й
уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось - ні. Саме у цей час
у маляти складається свій власний погляд на себе. І якщо ви хочете, щоб із
нього виросла спокійна і впевнена у собі людина, - обов’язково хваліть!
Підтримуйте, не лайте за й неакуратність у зошиті. Усе це - дрібниці порівняно
з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина не буде вірити у
себе.
Кілька
коротких правил
1. Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не
за якісь досягнення.
2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву) говорити дитині,
що вона гірша за інших.
3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її
запитання.
4. Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі
своєю дитиною.
5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми
однолітками, але й із дорослими.
6. Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм
малюком.
7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.
8. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це
невигідно.
9. Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.
10. Не домагайтеся успіху силою. Примус - найгірший варіант
морального виховання. Примус у сім’ї порушує особистість дитини.
11. Визнайте право дитини на помилку .
12. Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.
13. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї
дорослі.
14. І взагалі хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і
тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.
Комментариев нет:
Отправить комментарий